Родинне свято

На фоні мелодії «Голоса природи» звучать слова.

В тихім шелесті трав він у неї запитав –

Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя

А потім доглядати дитя?

- Я…

- Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

- Я…

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати? –

Я… - А ти мій милий, неповторний, Скажи мені, єдиний, Хто буде рід наш берегти, І множить покоління?

 - Я…

- Хто дбатиме усе життя Про щасливе майбуття? –

Я…

 - Кохати буде до забуття, І поруч буде все життя?

- Я…

 - І так сім раз звучало я, я, Я Ось так створилася сім’я.

Усе, що є найкраще у дитини:

Її талант, культура, доброта —

Від тата й мами йде і від родини —

Незаперечна істина свята.

Сім’я, родина — це велике диво,

Там є любов і ласка, і тепло.

Там дітям затишно і радісно, й щасливо,

Тепер у нас і завжди так було.

Як тато є й матуся є рідненька,

Там добре дітям, є в них доброта.

В дітей тоді й сорочечка біленька,

І ластівкою мрія заліта.

Сім’я, родина в кожного хай буде,

В ній стільки щастя, мудрості й тепла!

Живіть щасливо на землі цій, люди,

Й щоб доля ваша світлою була!

Сьогодні в нас родинне гарне свято,
Зійшлися мами, тата, бабусі, дідусі,
Сестрички, братики — усіх нас так багато!
Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

І ось сьогодні ми усі зійшлися,
Поспілкуватися у ці весняні дні.
Здружитися щоб всі ми спромоглися,
Побути разом, поспівать пісні.

Бо це ж чудово, як батьки і діти
У свято й будні завжди поруч йдуть.
Сьогодні всім нам можна порадіти,
Що в нас родини дружно так живуть.

Сьогодні свято. Пісня хай лунає,
І хай щасливим буде кожен день.
Батьки і діти — і душа співає,
Тож хай лунає більше тих пісень!

Пісня на мелодію «Червона рута» «Рідна родино»

Усі ці сім’ї поєднує Любов.
Без неї ми беззахисні у дитинстві, вразливі в юності, збіднілі у зрілості, беззахисні у старості.
Любов породжує добро, рятує від зла, спонукає нас ставати кращими, благороднішими, вищими.
Тільки любов робить людей щасливими, спонукає до самопожертви, не вимагаючи нічого натомість.

(Звучить «Аве Марія», виходить дівчина в блакитному хітоні, з трояндою в руках).

Хлопець:

— Хто ти, чарівна незнайомко?

Дівчина:

— Я — Любов!

Хлопець:

— Любове, скільки літ тобі?
Адже ти зовсім молода,
Хвилююча й така зваблива,
Ти — вічна, Ти — для всіх одна,
Ти, мовби птах, несміла й полохлива.
То ж скільки літ тобі, а чи віків?
Скільки сердець уже ти полонила?
Скільки доріг в єдину ти звела?
Скільки людей радіти й плакати навчила?

Дівчина:

Я не можу сказати, скільки мені літ, а чи віків, але я точно знаю —
Я Любов. Полоню душу, наповнюю її змістом,
Не залишаю нікого байдужим.
Я — велика загадка життя
Любов — не кара, але й не гра,
Я не квітка, що зів’яне швидко.
Любов — це дар. І сам Бог вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.

Хлопець:

Ти вірно прийшла. Саме туди, де панує любов дітей до батьків, мир і злагода в родинах. Будь разом з нами!

Дівчина:

Я згодна! Залишаюсь з вами на віки!Хай живе любов у кожному вашому домі

Сім’я — святиня людського духу. Шляхетних почуттів: кохання, любові, вірності.

Наше життя починається з матері, батька, бабусі, дідуся – найрідніших, найближчих нам людей.

Але головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку діти слухалися батька, брали з нього приклад. 

    

Учень

У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.

    Учениця

Тато мій дуже гарний, сміливий і дужий,

Він уміє, напевно, все в світі робить!

Я люблю свого таточка рідного дуже!

Ну, та як же мені татуся не любить?

   Учень  

А зі мною татусь мій частенько майструє,

Я від нього майстерності радісно вчусь.

І завжди він щось робить: пиляє, будує,

Я роботи ніякої теж не боюсь!

 Учениця

Знає тато мій усе: про весну, про літо.

І про те, як льон цвіте, як зростає жито.

Звідкіля береться сніг, звідки блискавиця?

Пояснити б тато зміг завжди, як годиться!

Батько, тато… суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом.

Кожній дитині хочеться, щоб її батько був людиною сильною, справедливою, мав почуття відповідальності. І хай маму, звичайно, тато замінити не може, та без нього немає щасливої дитини

Пісня про тата

Душею кожної сім’ї є мама. Мама – скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама – це життя. Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело сили і любові. Ми вдячні за вашу ласку і доброту.

        

Нехай не ображаються наші батьки, бабусі, дідусі, та найдорожчою для дітей завжди була мама. Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно.

 Мама – найдорожча людина в цілому світі. Кожне її слово, мудрі поради і добрі справи – це книга життя, з якою ми вирушаємо в дорогу.

·        Інсценівка «Послання дітям»

 Мама.

Як прекрасно звучить це чарівне слово.

Коли тобі було півроку, вона годувала та купала тебе. А ти у вдячність їй плакав усю ніч.

Коли тобі був рік, вона вчила тебе ходити. А ти у вдячність їй втікав, коли вона кликала тебе.

Коли тобі було 3 роки, вона готувала для тебе смачну їжу. А ти у вдячність їй перевертав тарілку на землю.

Коли тобі було 4 роки,  вона вчила тебе малювати. А ти у вдячність їй розмальовував стіни в кімнаті.

Коли тобі було 5 років, вона вдягала тебе у гарні речі. А ти у вдячність їй приходив додому брудний з ніг до голови.

У 6 років вона повела тебе у школу. А ти у вдячність їй усю дорогу кричав, що не хочеш іти в школу.

Коли тобі буде10, вона чекатиме тебе зі школи, щоб обняти. А ти у вдячність їй  зачиняєшся у своїй кімнаті перед телевізором.

Коли тобі буде 17, вона плакатиме на випускному вечорі. А ти у вдячність їй проситимеш купити модну машину.

Коли тобі буде 20, вона проситиме побути з сім’єю. А ти у вдячність їй проводиш весь час з друзями.

Коли тобі буде 25, вона влаштує пишне весілля. А ти у вдячність їй житимеш з якнайдальше від дому.

Коли тобі буде 30, вона радитиме, як виховувати дітей. А ти у вдячність їй проситимеш не втручатися у твоє особисте життя.

Коли тобі буде 35, вона дзвонитиме і запрошуватиме на обід. А ти у вдячність їй відповідаєш, що зайнятий і не можеш.

Одного разу твоя мама покине цей світ.

У той час, як її любов до тебе не покине її серця.

Вона піде і одна з воріт раю закриється перед тобою.

Тож Зроби все, щоб вона була щасливою.

Це єдина людина, яка заслуговує на щастя, але ніколи не вимагає його, не просить, не чекає.

Матінко моя єдина!
Ти для мене цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
Я кохаю над життя
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

Наші мами завжди нас повчають, бо хочуть підготувати до дорослого життя. Але іноді їхні повчання ніяк неможливо зрозуміти…

(після слів дитини відео-звернення мам з словами)

1. Мама вчила мене МИСЛИТИ ЛОГІЧНО, коли говорила:

"Тому що я так сказала, ось чому!" 

2. Мама вчила мене ДУМАТИ ПРО НАСЛІДКИ, коли попереджала:

"Як не поприбираєш у своїй кімнаті – гуляти з друзями не підеш!"

3. Мама вчила мене ДОЛАТИ НЕМОЖЛИВЕ, коли казала:

"Закрий рот і їж суп!" 

4. Мама навчила мене СТІЙКОСТІ, коли говорила:

"Не вийдеш з-за столу, поки не доїси".

5. Мама вчила мене СМІЛИВО ДИВИТИСЯ В МАЙБУТНЄ, коли казала:

"Почекай, почекай, вдома я з тобою поговорю".

6. Мама навчила мене ЕКСТРАСЕНСОРИКИ, коли говорила:

"Одягни светр - я ж знаю, що тобі холодно!" 

7. Мама дала мені ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ, коли казала:

"Це у тебе все від батька!" 

Пісня для мами

Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

2-а учениця. Ти тільки вслухайся: бабуся! Бабу­сенька! Бабуня-солодуня! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово.

2-й учень. А чому?

1-а учениця. А тому, що бабуся — це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі удвоє більше. Бачила у світі удвоє більше. І ти, мабуть, уд­воє дня неї дорожчий, бо ти — дитина її дитини.

2-а учениця. Бо ти — її онучатко, дівчатко чи хлоп'ятко. Бо ти — її пташенятко, ластів'ятко, козе­нятко, нехай іноді навіть телятко, нехай іноді навіть поросятко.

1-й учень. І коли це бабуся називала мене поро­сятком?

1-а учениця. Напевне тоді, коли ти був бруднулею!

1-й учень.

Згадав! Це було тоді, коли я

Отримав погані оцінки

І, щоб сховатися від тата, —

До бабусі утікав!

А вона посварить, покричить,

Поцілує та й мовчить.

І щасливий той живе,

В кого бабця люба є:

Той біди вже на зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

Моя бабуся краща поміж всіх,
Вона всіх приголубити уміє.
У неї добрі очі, щирий сміх,
Її побачу і душа радіє.
У неї в серці стільки доброти,
Неначе море, стільки в нім любові.
Все зрозуміє і за все простить,
І лине щирість в кожнім слові.

Слово дідуся не таке суворе й вимогливе, як батькове, та дідусева наука не забувається ніколи. Вони вміють завжди розрадити, заспокоїти. Дати мудру пораду.

Любий, добрий наш дідусю,

Ми, твої внучата,

Хочемо від всього серця  щастя побажати.

Хоч твій волос сивиною

Густо посріблився, ти для нас. Дітей маленьких,

Другом залишився.

Я розкажу вам про свого дідуся,
Бо він у мене справжній трудівник.
І я у нього працювати вчуся,
Й тримати слово, як дідусь, вже звик.
Тож з дідусем завжди ми разом всюди,
І нам удвох і горе — не біда!
Про нас тепер уже всі кажуть люди:
«Старий з малим — це нерозлийвода!»

В подарунок бабусям й дідусям танок

           Ви бачите на стінах плакати – родовідні дерева наших родин. Крони цих дерев буйні та розкішні. Але дерево нашого роду не буде квітувати, якщо ми підрубаємо його корені, якщо втратимо пам'ять роду. Знати свій родовід, зберігати пам'ять про нього, - це наш обов’язок не лише перед минулими, але й перед майбутніми поколіннями. Бо поки існує  життя на землі, доти роду людському немає переводу.

Ми любимо вас, люба наша родино.

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа.

Пісня «Родина» М.Яремчук

Родина (Марія Яремчук)

Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.

Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.

В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття...
Тільки родина, є вічна зернина,
На невмирущому полі життя.

Приспів (х3).